Афінська школа. Рафаель

Афінська школа. Рафаель  Стаття автора Проекту Олега М. Караваєва

• Я був глибоко вражений побаченим багато років тому, коли перетнув своїми власними ногами майже невидиму білу межу, що поділяє на звичайній бруківці дві країни Італію та Ватикан. Пройшовши пару кроків від «кордону» – піднявся я з групою туристів (у тому числі, поряд зі мною подорожувала й моя Богиня-Дружина-Любов всього мого життя, а по-сумісництву ще й Муза цього Проекту 🙂 ) старовинними сходами і увійшов до найбільшого музею світу – Ватиканського музею.

Вразило все, великі твори великих людей – живописців, скульпторів та ін. Творці історії, майстри образотворчого мистецтва, портрети, скульптури, вітражі, гобелени, сади та дворики музею… А імена! Імена які! Мікеланджело! Рафаель! Тіціан! Караваджо! … Голова йшла кругом. Та й головна мета всього походу в музей збила з ніг своєю величчю та красою – Сікстинська капела !

• Можете навіть усміхнутися, якщо прочитаєте Уривок із книги Автора цього Проекту. Розділ одинадцятий. Сміх та Сльози або «Невигадані історії з життя автора»: 
• «Полароїд та Сікстинська капела»

Ну, а потім, завершуючи екскурсію, ми увійшли до одного з численних залів і я побачив «Афінську школу»- фреску одного з моїх найулюбленіших майстрів тих далеких віків – Маестро РАФАЕЛЯ. (Афінська школа. Рафаель). І був уражений її красою і величчю на довгі роки, включаючи і час, коли я продовжую писати вільну копію цього найбільшого твору мистецтва.

• Історія.

Восени 1508 р. Рафаель перебрався до Риму, куди, за рекомендацією знаменитого Браманте, будівельника тамтешнього собору св. Петра, запросив його тато Юлій II, для якого в цей час Мікеланджело працював над фресковим розписом стелі Сікстинської капели у Ватиканському палаці. По приїзді Рафаеля у вічне місто тато доручив йому прикрасити фресковими картинами кілька зал того палацу, відомих під назвою «Станці» (stanza – кімната). Завзято взявшись за цю роботу, великий художник протягом дванадцяти років виконав її з дивовижним мистецтвом.

• У першій із цих зал, у Станці справи Сеньятура, стеля прикрашена великими алегоричними постатями богослов’я, філософії, юриспруденції та поезії, що уособлюють собою чотири духовні сили – релігію, науку, право та красу, які були рушницями італійського Відродження; біля них по чотирьох кутах стелі представлені «Гріхопадіння Адама та Єви», «Суд Соломона», «Перемога Аполлона над Марсієм та алегорія астрономії. Самі стіни зали зайняті великими, складними за композицією картинами, що зображають «Суперечка про таїнство Євхаристії» (La Disputa – фреска «Диспут»), «Філософську школу Афін» (фреска «Афінська школа»), «Імператора Юстиніана, що вручає пандекти своєму міністру (фреска «Мудрість, Мера, Сила») та «Парнас із зібранням знаменитих поетів у присутності Аполлона та муз» (фреска «Парнас»). Так само розкішно прикрашена живописом і друга зала, Станца дель Еліодоро.

На її стелі написані різні сцени зі старозавітної історії, а на стінах багатофігурні композиції, що зображують «Диво, що відкрилося одному священику під час обідні в Больсені», «Вигнання сирійського полководця Еліодора з Єрусалимського храму», «Звільнення Риму апостолів Петра та Павла» та «Звільнення апостола Петра з в’язниці ангелом». У Залі пожежі (Stanza dell’Incendio) стеля була розписана ще раніше, вчителем Рафаеля – Перуджино; її стіни зайняті чотирма великими картинами, що відтворюють епізоди з життя пап Лева III і Лева IV, а саме: Коронування Карла Великого першим з цих пап, Очищувальну клятву того ж тата, Морську перемогу Лева IV при Остії над сарацинами та Пожежа в Борго, передмістя Риму , припинений молитвою Лева IV У всіх цих картинах самому Рафаелю належить тільки композиція; виконані вони найкращими з його учнів.

• Нарешті, в останній залі в Станці ді Константіно, всі чотири стінні картини писані учнями Рафаеля і лише одна з них, «Битва імператора Костянтина та християн з язичниками», скомпонована ним самим» (Енциклопедичний словник Брокгауза та Єфрона).

Історія живопису знає багато прикладів зображень багатофігурних композицій. Достатньо вказати на скульптурне оздоблення французьких готичних соборів, грандіозні вівтарі та фрески італійських церков епохи Відродження. У багатьох випадках на таких картинах, що мають явно символічне значення, моделі групуються не випадково, а відповідно до їх значення та місця на ієрархічних сходах.

• Фреска Афінська школа.Рафаель зображує не реальну групу афінян – тут знаходяться не тільки афіняни (наприклад, філософи Парменід і його учень Зенон не були громадянами Афін) і навіть не тільки сучасники, але також мислителі, що жили в інший час і в інших країнах (наприклад, перський філософ-містик Зороастр, який жив за кілька століть до Платона, або мусульманський перекладач і коментатор Аристотеля Аверроес, який жив на багато століть пізніше). Таким чином «Афінська школа» представляє ідеальну спільноту мислителів класичної епохи, спільноту вчителів та учнів. Проте зображуючи цих видатних людей минулого, Рафаель надає їм рис своїх видатних сучасників. 

 

• Тож продовжимо наше коротке вивчення цього шедевру живопису. У центрі композиції знаходяться Платон і Арістотель, які представляють дві школи філософії. Платон (у його образі впізнаються риси Леонардо да Вінчі) тримає в лівій руці книгу «Тімей» (один із небагатьох відомих у епоху Відродження діалогів Платона), а правою рукою вказує на небо. Аристотель у лівій руці тримає свою «Етику», а праву простягає вперед, вказуючи на землю. Над ними в нішах, по обидва боки від арки, стоять статуї Аполлона з лірою (ліворуч) та Афіни у шоломі, з списом та щитом з головою Горгони-Медузи (праворуч). Покровителі мистецтв, Аполлон та Афіна в той же час знаменують торжество розуму та духу над людськими пристрастями та бажаннями.

Навколо двох центральних постатей розташовуються групами філософи, містики, вчені. Ліворуч від Платона – Сократ зі своїми учнями Олександром, Ксенофонтом, Алківіадом та Есхіном. Нижче, біля підніжжя сходів – арабський філософ Аверроес (Ібн Рушд), грецькі філософи-досократики Анаксимандр і Анаксагор заглядають у книгу, яку тримає Піфагор, що уособлює одне з семи вільних мистецтв – Арифметику.

Правіше від них сидить, спершись на куб, ще один філософ-досократік – Геракліт. У його зовнішності чітко впізнаються риси Мікеланджело, який одночасно з Рафаелем працював у Ватикані, буквально по сусідству розписуючи Сікстинську капелу.

Як протилежність статичної, нерухомої фігурі Геракліта дана фігура кініка Діогена, що розвалився на сходах (сходи, як можна припустити, символізують етапи оволодіння істиною).

Нижче і правіше Геракліта розташувалася група учнів, які слухають пояснення Евкліда (за іншою версією – Архімеда), який з циркулем у руках схилився над діаграмою. Евклід уособлює ще одне вільне мистецтво – Геометрію. В образі Евкліда Рафаель, як припускають, зобразив архітектор Браманте.

Прямо за спиною Евкліда стоять: спиною до глядача – грецький астроном і географ Птолемей із земною кулею в руках, обличчям – перський астроном і філософ Зороастр, або Заратуштра, з небесною сферою (у його образі зображений, як вважають, кардинал П’єтро Бембо, учений поет); біля них біля стіни – сам Рафаель (у темному береті, він дивиться прямо на глядача) та його друг художник Содома (за іншою версією – його вчитель Перуджіно).

Представники різних навчань, лише формально об’єднані єдиним архітектурним простором, здебільшого не належать до конкретної Афінської школи, так що назва грандіозної фрески умовна. Немає сумніву, що Рафаель був непогано знайомий з творами великих філософів і дивовижна проникливість! – розумів суть філософського методу пізнання, що передбачає чималу частку суб’єктивності, прояви особистих устремлінь та принципів життя мислителя.

• Художник поставив собі завдання неймовірної складності. І геній його виявився вже у самому підході до її вирішення. Він розділив філософів на кілька відокремлених груп. Одні оглядають два глобуси – Землі та небо – останній, мабуть, знаходиться в руках Птолемея. Поруч інші захоплені розв’язанням геометричного завдання Навпаки — відлюдний мрійник. Біля нього поважний мислитель вносить виправлення до солідного фоліанта під захопленими поглядами одних і напруженим підгляданням плагіатора, який намагається схопити чужу думку нальоту. Від цих людей відходить юнак, який ще не обрав собі вчителя, готовий до пошуків істини. Ззаду – Сократ, який на пальцях пояснює слухачам хід своїх міркувань.

Цілком чудова фігура юнака в лівому дальньому кутку фрески. Він стрімко входить у це скупчення мудреців, тримаючи в руці сувій і книгу; розвіваються складки його плаща та кучері на голові. Той, хто стояв поруч, вказує йому дорогу, а хтось із гуртка Сократа вітає його. Можливо, так уособлена нова смілива думка, яка викличе нові суперечки, спонукає до нових шукань…

Немов жебрак на сходах храму – самотній Діоген, відсторонений від мирської метушні та дискусій. Хтось, проходячи повз нього, вказує на нього, немов питаючи супутника: чи не така доля справжнього філософа? Але той звертає його увагу (і наше) на дві постаті, що у центрі композиції. Це вибілений сивиною Платон і молодий Аристотель. Вони ведуть діалог — спокійну суперечку, в якій звільняється від кайданів догм та забобонів істина. Платон вказує на небо, де панують гармонія, велич та вищий розум. Аристотель простягає руку до землі, що оточує людей світу. У цій суперечці не може бути переможця, бо для людини однаково потрібні і безмірний космос, і рідна Земля, пізнання яких триватиме вічно.

Незважаючи на відокремлення груп філософів, картина тяжіє до двох центральних фігур, виразно видатних на тлі неба. Їхня єдність підкреслює система аркових склепінь, останній з яких утворює подобу рами, в якій знаходяться Платон і Аристотель.

• Єдність філософій — у різноманітності окремих шкіл та особистих думок. Так складається велика симфонія людського пізнання. Цьому не заважає роз’єднаність мислителів у просторі та часі. Навпаки, пізнання об’єднує всіх, хто щиро до нього прагне … І не випадково, звичайно, в картині присутні люди різного віку, включаючи немовлят, а на їхніх обличчях не тільки зосередженість і задумливість, але і світлі посмішки … »

 

• Кого ж зобразив великий Рафаель? (Афінська школа. Рафаель)
  

Продовжуємо розповідь про грандіозну роботу великого майстра. Кого ж він зобразив на своїй фресці «Афінська школа» ? Всього на фресці представлено 58 фігур (багато з них не піддаються атрибутації, щодо деяких немає єдиної точки зору).

Підбираючи та синтезуючи з різних джерел результати досліджень цього загадкового питання наведу Вам майже остаточно підтверджений розшифрований список відомих людей тих часів та подій, хоча, Ви ж самі розумієте – немає нічого в історії живопису, та й у всій нашій та не нашій історії підтвердженого зі 100 % упевненістю. Десь, хтось, щось упустить, перефразує, не договорить, приховає-утаїть, помилиться тощо. …

Але, віритимемо написаному розумними людьми і розберемося із зображеними майстром на фресці відомими особистостями минулих часів.

• Отже, за різними версіями на фресці Афінська школа.Рафаель зображені:

1. Арістотель (в центрі праворуч)
2. Платон (в центрі ліворуч)
3. ?
   
4. З бородою, в коричневій тозі – Спевсіпп, філософ, племінник Платона
5. ?
6. ?
7. У білій тозі – Ксенократ, філософ, учень Платона
8. У фіолетовій тозі – філософ Менексен, учень Сократа
9. ?
10. У жовтувато-зеленуватій – філософ Сократ
11. У синюватій – Есхін, оратор, державний діяч
12. У темному головному уборі, низенький – Ксенофонт, філософ, учень Сократ
13. ?
14. ?
15. У шоломі – Алківіад, полководець і політик, учень Сократа; (за іншою версією це А. Македонський)
16. З витягнутою рукою – Есхін Сфеттський, філософ, учень Сократа
17. У рожевому – Критій, філософ, оратор, письменник, дядько Платона
18. З оголеним торсом – Діагор Мелоський, поет на прізвисько «Безбожник»<
    
19. ?
20. Поруч із амуром – філософ Зенон Кітійський, учень Парменіда;
21. Амур
22. Наступний за Зеноном – Навсіфан, філософ, послідовник Демокріта, вчитель Епікура;
23. У вінку – філософ Епікур (за іншою версією – Демокріт)
    
24. Хлопчик за його спиною – Діоген Лаертський, історик філософії
25. У білому тюрбані – Аверроес, арабський філософ
27. За ним у золотому шоломі герцог Мантуї – Федеріко II
28. У білому одязі, з книгою – Піфагор, філософ і математик
29. З довгим волоссям – Анаксагор, астроном,філософ і математик
30. Стоїть у білому – Гіпатія Олександрійська, жінка-математик, астроном та філософ
31. Вартий і тримає книгу – філософ Парменід
32. Сидить спершись на куб-філософ Геракліт (за іншою версією великий Мікеланджело)
33. Лежить на сходах – філософ Діоген
34. Стоять зігнувшись і сидять учні Евкліда (30,31,32)
35. ?
37. З циркулем – Евклід, математик (за іншою версією – Архімед)
39. Спиною до глядача, із земною кулею – Птолемей, географ,астроном
    
40. У білому береті – Іль Содома, художник, друг Рафаеля версії – Перуджіно, вчитель Рафаеля)
41. У темному береті – сам майстер-Рафаель
42. ?
    
43. ?
    
44. ?
    
45. У темній тозі – філософ Аркесілай (за іншою версією – Гребель)
46. Спершись рукою об стіну – філософ Піррон
47. На одній нозі – ?
48. У блакитному та рожевому, спускається – Арістіпп, філософ, друг Сократа
    
49. Сходить східцями – філософ Епікур
50. Спиною, в рожевому
    
51. ?
52. Впритул до Теофраста стоїть – Євдем, філософ, учень Арістотеля
    
53. – 58. ???

Афінська школа. Рафаель

• Приголомшливо, чи не так ? І ось, Ваш покірний слуга – художник Олег М. Караваєв, стоячи біля цього шедевра у музеї Ватикану, так глибоко перейнявся витвором генія, що вирішив написати копію цієї фрески. Крім того, ця картина є Логотипом (символом, талісманом, брендом тощо) Проекту «Портал незалежних художників».

Писав цю картину 13 років з перервами – з 2008 р. по 2021 р. !!!

  Нехай пробачить мені великий Майстер, якщо щось не так! 🙂

60х80 см – полотно, олія, лак.

• P.S.  Наш друг та почесний учасник Проекту знаменитий французький художник   Тьєррі Дюваль порадував нас приголомшливою новиною. Виявляється, символ нашого Порталу – фреска Рафаеля “Афінська школа”, у вигляді старовинного гобелену розташована прямо в центрі перед трибуною у залі засідання Парламенту Франції! (Див. фото нижче). Думаємо, тепер будь-який з Портальців зможе відвідати цю величну будівлю в Парижі без перепустки, маючи тільки візитку Порталу :))) Жартуємо ! :)))

 

Афінська школа. Рафаель