Авторські права

Авторські права на твори образотворчого мистецтва

Авторські права… (Стаття адміністратора Проекту, художника, адвоката Ганни Прохорової)

(Статті спеціальних кореспондентів Порталу з фото- та відео-репортажами з різних країн. Статті про мистецтво із Серії “Великі художники та їх картини”. Авторські статті із Серії “ЦОМ – Цікавинки Образотворчого Мистецтва”.)

Актуальним питанням для кожного художника, який рано чи пізно виникає, є те, як захистити свої права від незаконного копіювання, відтворення створеного художником твору без його згоди. Нерідко виникають і питання іншого характеру: а чи не порушує художник чиїсь права, коли при написанні роботи використовує чийсь стиль, техніку, коли пише картину на основі взятого десь фотоматеріалу та інше. Напевно, багато художників неодноразово ставили собі подібні питання. Для того щоб дати відповідь, перш за все, потрібно знати, які ж права має художник, який створив твір образотворчого мистецтва *. Спробуймо в цьому розібратися.

  • До творів образотворчого мистецтва відносяться насамперед твори живопису, графіки (у тому числі гравюри, літографії) та скульптури. Говорячи сухою юридичною мовою, всі твори образотворчого мистецтва, які є результатом творчої діяльності автора (художника) і виражені в матеріальній формі, є об’єктами авторського права і підлягають правовій охороні. З погляду авторського права цінність художньої творчості проявляється, перш за все, в оригінальності твору, адже саме воно найчастіше виражає особистість художника, властиві йому якості, навички та вміння. Тому, якщо два художники незалежно один від одного в один і той же час пишуть той самий пейзаж – створюються два різні авторські художні твори. Такі роботи можуть відрізнятися технікою написання, різними художніми прийомами, фарбами, вибраними передачі кольору-тіні та інше. Оскільки робота зі створення цих картин є творчістю кожного з художників, такі роботи будуть різними оригінальними роботами, і кожна з них буде окремим об’єктом, який підлягає правовій охороні. Це також пояснює і один із головних принципів авторського права – авторське право охороняє форму вираження думок і почуттів автора (художника) у творі і не поширюється на ідеї, концепції, принципи, методи, навіть якщо вони виражені, описані, проілюстровані у творі. Тобто, незважаючи на те, що ідея написати згаданий пейзаж у певний час доби з певного ракурсу спала на думку першому художнику, він не може заборонити писати такий пейзаж іншим художникам через те, що ідеї авторським правом не охороняються. У той же час, начерки, ескізи та інші попередні роботи під час створення картини, скульптури також підлягають охороні. Таким чином, оригінально написана картина з використанням художніх прийомів автора, прояв на полотні емоцій та думок художника та встановлює авторське право на художній твір.

Основними нормативними актами, що регулюють авторське право в Україні, є Закон України «Про авторське право та суміжні права» (далі за текстом – Закон), Цивільний кодекс України (Глава 4) та Бернська конвенція про охорону літературних та художніх творів (дата набуття чинності для України – 25.10.1995р.).

  • Далі виділимо три різні за своєю сутністю поняття, які будуть використовуватися в цій статті:
  1. твір образотворчого мистецтва – безпосередньо об’єкт авторського права – твір живопису, графіки (зокрема гравюри, літографії), скульптури та інші;
  2. матеріальний об’єкт, у якому втілено твір образотворчого мистецтва, – оригінальний екземпляр твору – картина, скульптура тощо.;
  3. авторське право на твір образотворчого мистецтва – сукупність особистих немайнових прав автора та майнових прав.

Вважається, що авторське право – це єдине право, що складається з: -права на ім’я, -права авторства, -права на оприлюднення твору та інше. Особою, якій спочатку належить авторське право, є автор твору. Авторське право виникає з моменту створення твору і не вимагає виконання будь-яких формальностей для підтвердження авторства, а саме реєстрація та інше. За відсутності доказів зворотного, автором твору образотворчого мистецтва вважається фізична особа, вказана звичайним чином як автор на оригіналі або екземплярі твору (презумпція авторства – див. далі). Для картини найчастіше це буде підпис автора на лицьовій стороні картини або тильній її частині.

  • Авторське право на твір складається з незалежних один від одного немайнових прав автора та майнових прав. На відміну від немайнових прав, майнові авторські права на твір можуть також належати іншим фізичним та юридичним особам, які набули права на твір відповідно до договору чи закону. Відповідно до законодавства, що регулює авторське право, автором є особа, яка створила цей конкретний твір. Крім того діє презумпція авторства – поки не доведено інше автором вважається особа, яка власне заявила себе автором того чи іншого твору.

Але про все по порядку.

Для початку зупинимося на особистих немайнових правах художника, до яких відносяться:

  • право авторства – право на визнання художника творцем (творцем) твору образотворчого мистецтва, а також право, що тісно межує з ним, – право на авторське ім’я (див. нижче). Воно поширюється як весь твір, і деякі його деталі, частини. Умисне присвоєння авторства на чужий твір у повному обсязі або у значній його частині не допускається та вважається плагіатом. (Авторські права)

Право авторства полягає в тому, що особа, яка є безпосереднім творцем, творцем конкретного твору, вправі вважатися і визнаватись його автором, тоді як інші особи повинні посилатися на автора при будь-якому використанні цього твору та утримуватися від будь-яких дій, що порушують його право авторства. У цьому випадку художник має право вимагати визнання свого авторства шляхом вказівки свого імені на творі, а також має право вимагати вказівки свого імені під час будь-якого публічного використання свого твору (участь картин художника на виставці, публікації про картини в пресі із зазначенням імені автора та ін.) (Авторські права)

Як відомо, авторство конкретного художника найчастіше впливає як на ціну твору образотворчого мистецтва, так і саме рішення про придбання твору. Прикладом цього може бути цікавий факт із картиною Вінсента Ван Гога «Голова селянки. Лівий профіль», що відбувся у 2003 році на Арт-аукціоні «Шинва» (Shinwa Art Auction) в Токіо. Під час підготовки цієї картини до продажу на аукціоні експертам не вдалося встановити її авторство. Тому картину було виставлено на продаж як роботу невідомого автора з початковою вартістю трохи більше 80 доларів. Проте за два дні до початку аукціону авторство картини з’ясувалося, і в результаті картина була придбана за 550 000 доларів (за матеріалами Інтернет-видання «Газета Комерсант»    (Авторські права)

Інший цікавий випадок трапився нещодавно у Великій Британії. Картина, придбана ще 1992 року жителем Великобританії Мартіном Ленгом за 100 тис. фунтів стерлінгів, під час проведення експертизи для телевізійної передачі каналу BBC One «Підробка чи багатство?» (“Fake Or Fortune”) виявилася насправді підробкою полотна Марка Шагала “Оголена” (“Nude”). Комітет з мистецтва Шагала в Парижі встановив, що картина підроблена і за французькими законами має бути знищена – навіть проти волі її власника (за матеріалами щоденного англійського видання «The Guardian.)

  • право автора на ім’я – право використовувати або дозволяти використання твору під своїм ім’ям, під вигаданим ім’ям (псевдонімом) або без вказівки імені, тобто анонімно, а також право на заборона згадки свого імені

Художник має право вибирати псевдонім, вказувати та вимагати вказівки псевдоніма замість свого справжнього імені на творі та під час будь-якого його публічного використання, використовувати чи дозволяти використовувати твір під своїм справжнім ім’ям, а також під умовним ім’ям (псевдонімом). Художник також має право забороняти під час публічного використання твору згадку свого імені, якщо він як автор твору бажає залишитися анонімом.

З історії мистецтва відомо багато прикладів художників, які працюють під псевдонімом. Так, наприклад, великий мариніст і баталіст Іван Айвазовський насправді писав під псевдонімом, справжнє ім’я великого російського художника – Ованес Айвазян; знаменитий учень Тиціана Ель Греко також писав під псевдонімом (справжнє ім’я – Доменікос Теотокопулос, псевдонім узятий через грецьке походження художника); у Пікассо насправді було прізвище Руїс, а підписувався він дівочим прізвищем матері-француженки; великий італійський художник епохи раннього Ренесансу Алессандро ді Маріано ді Ванні Філіпепі – це Сандро Боттічеллі; під псевдонімом Кукринікси працювало одразу кілька художників – Михайло Куприянов, Порфирій Крилов і Ніколай Соколов та багато інших. (Авторські права)

Робота «Шлюб у Кані Галілейській» художника, який працює під псевдонімом і є одним з найяскравіших представників венеціанської школи епохи пізнього Ренесансу, – Паоло Веронезе (при народженні Паоло Кальярі, прозваний Веронезе за місцем народження – м. Верона, Італія), – ук прямо навпроти «Мони Лізи» Леонардо да Вінчі. «Шлюб у Кані» Веронезе розміром майже 10 м на 7 м є найбільшою картиною колекції музею.

«Брак в Кане Галлилейской». Паоло Веронезе, 1562 – 1563 гг. фото ©Анна Прохорова, 2012. Лувр, Париж
«Шлюб у Кані Галілейській». Паоло Веронезе, 1562 – 1563 рр. фото ©Ганна Прохорова, 2012. Лувр, Париж

Право визнаватись автором твору та право автора на ім’я є невідчужуваними та непередаваними правами, у тому числі при передачі іншій особі виняткового права на сам твір або при наданні іншій особі права на його використання. Відмова цих прав нікчемний.

  • право вимагати збереження цілісності твору образотворчого мистецтва є самостійним немайновим авторським правом, яке тісно межує з правом протидіяти будь-якій зміні художнього твору або будь-якій іншій зазіханні на твір, що може завдати шкоди честі та репутації художника. Останнє також називають правом на захист репутації автора – це право на захист твору від будь-якої зміни та спотворення. Наприклад, додавання, усунення окремих деталей твору при його відтворенні, додавання кольору та ін. можуть проводитись лише за згодою автора

 

  • право доступу до твору образотворчого мистецтва (ст. 26 Закону)

Під час передачі твори образотворчого мистецтва чи матеріального об’єкта, у якому втілено цей твір, у власність іншій особі автор – художник, скульптор тощо. – має право вимагати надання доступу до цього твору з метою можливості здійснювати його відтворення (виготовлення екземплярів, слайдів, переробок тощо) за умови, що це не порушує законних прав та інтересів власника твору образотворчого мистецтва. Власник не може відмовити автору у доступі до твору без достатніх підстав. Зі свого боку, автор не може вимагати від власника твору його доставки автору.

Фактично право доступу може як служити засобом забезпечення майнових інтересів автора, а й сприяти реалізації ним своїх особистих немайнових прав оприлюднення твори і захист його недоторканності.

  • згідно з правом викупу твору образотворчого мистецтва (ст. 12 Закону) власнику матеріального об’єкта, в якому оригінал твору образотворчого мистецтва втілено, не дозволяється руйнувати цей об’єкт без попередньої пропозиції автору придбати твір за ціну, яка не перевищує вартості матеріалів , Витрачених на його створення.

Якщо збереження об’єкта (наприклад, якоїсь капітальної паркової скульптури, фрески на стіні будинку), в якому втілено оригінал твору, є неможливим, власник матеріального об’єкта, в якому виражений оригінал твору, повинен дозволити автору зробити копію твору у відповідній формі, а якщо це стосується архітектурної споруди – фотографії твору.

  • Особисті немайнові права належать художнику (автору), який створив художній твір, та охороняються безстроково. Вони не можуть бути передані (відчужені) іншим особам (за винятком, встановленим законом). Особисті немайнові права автора залежить від майнових прав. Тому у разі передачі виключних прав на твір особисті немайнові права належать автору твору (про це докладніше – див. нижче).

В той же час, особисті немайнові права художника (або іншої особи, яка має авторське право) не залежать від майнових прав, для яких встановлено інший правовий режим, а саме: майнові права на твір належать його автору, якщо інше не встановлено договором чи законом, вони можуть бути передані (відчужені) повністю або частково іншій особі (ч. 2 ст. 440, ст. 427 Цивільного кодексу України). (Авторські права)

Щодо майнових прав, то їх коротко можна звести до наступних правомочностей:

  1. виключне право на використання твору самим художником дозволяє йому використовувати твор образотворчого мистецтва в будь-якій формі та у будь-який спосіб
  2. виключне право на дозвіл та заборону використання твору іншими особами, а також перешкоджати неправомірному використанню твору 

Майнові права автора (або іншої особи, яка має авторське право) можуть бути відчужені (продані, подаровані) іншій особі, після чого ця особа стає суб’єктом авторського права, а також передано у тимчасове використання. Виключне право на використання твору автором (або іншою особою, яка має авторське право) дозволяє йому використовувати твір у будь-якій формі та у будь-який спосіб. 

  • В авторському праві під використанням твору образотворчого мистецтва згідно зі ст. 441 Цивільного кодексу України слід розуміти:
  1.  опублікування (випуск у світ);
  2. відтворення творів будь-яким способом та у будь-якій формі;< /li>
  3. публічну демонстрацію та публічний показ;
  4. переробку, адаптацію та інші подібні зміни твору (створення похідного твору);
  5. включення твору як складової частини до збірників, енциклопедії ін.;
  6. відчуження творів шляхом продажу, здачі у майнове наймання та (або) комерційний прокат до першого продажу екземплярів твору або після першого продажу та ін.

Перелік майнових прав автора перестав бути вичерпним.

  • Право на випуск твору у світ означає, по суті, право на надання невизначеному колу осіб можливості ознайомитися з твором, у тому числі у загальнодоступних електронних системах інформації (наприклад, в Інтернеті)

Якщо екземпляр твору образотворчого мистецтва законно введено в цивільний оборот шляхом першого продажу в Україні, то допускається його повторне введення в оборот шляхом продажу, дарування тощо. без згоди автора (або іншої особи, яка має авторське право) та без виплати авторської винагороди, проте з урахуванням положень про право прямування, передбачених ст. 27 Закону. (Авторські права)

  • Відтворенням твору образотворчого мистецтва вважається виготовлення одного або більше екземплярів твору (його частини) у будь-якій матеріальній формі

Таким відтворенням може бути як написання копії твору образотворчого мистецтва, і його відтворення засобами поліграфії, фотографії та інше. Копія як така є повторенням оригіналу картини і виконується або безпосередньо автором картини (авторський повтор), або іншим художником.   (Авторські права)

  • Відтворення самим художником

Світова історія мистецтва знає багато випадків створення «авторських повторів», тобто копій картин художниками-авторами. Наприклад, серія з чотирьох картин норвезького художника-експресіоніста Едварда Мунка «Крік», створена у проміжку між 1893 та 1910 роками.

У музеї Мунка (м. Осло, Норвегія) представлені дві картини «Крік», виконані олією та пастеллю. Найбільш знаменита, друга за рахунком версія “Крік”, написана олією, знаходиться у Національному музеї Норвегії.

Четверта пастельна робота «Крік» довгі десятиліття перебувала у приватних зборах і не була виставлена. У травні 2012 р. вона була придбана на аукціоні «Сотбіс» за рекордну на той момент суму $120 млн. для продажу картин з відкритих торгів (за матеріалами Вікіпедії).

У 2013 році, коли полотно на півроку було виставлене в Нью-Йоркському Музеї сучасного мистецтва (МоМА), автору цієї статті випала можливість зафіксувати його.

«Крик». Эдвард Мунк, 1895 г. фото ©Анна Прохорова, 2013, музей МоМА, Нью-Йорк (Авторское право)
“Крик”. Едвард Мунк, 1895 р.
фото ©Ганна Прохоиова, 2013, музей МоМА, Нью-Йорк

А ось перша із двох картин «Танець» Анрі Матісса (1909) 

«Танец». Анри Матисс,1909 г. фото ©Анна Прохорова, 2013, музей МоМА, Нью-Йорк
“Танець”. Анрі Матіс,1909 р.
фото ©Анна Прохорова, 2013, музей МоМА, Нью-Йорк

Друга пізніша картина «Танець» (1910) перебуває у Державному Ермітажі, Санкт-Петербург

«Танец». Анри Матисс,1910 г. фото взято с сайта
“Танець”. Анрі Матіс,1910 р.
фото взято з сайта http://www.hermitagemuseum.org
  • Відтворення іншими особами

Копія (повтор) твору, створена іншим художником, не автором, внаслідок його творчої праці, може бути визнана самостійним твором, оскільки така копія завжди і за будь-яких умов буде не чим іншим, як новим оригінальним твором. Незважаючи на зовнішню схожість, копія виконується художником із деякими змінами у кольорі, композиції, форматі. (Авторські права)

Тому при створенні копії особою, яка не є автором оригінального твору, така копія розглядатиметься як похідний твор. Створення похідного твору можливе лише з дозволу правовласника авторських прав на картину (за винятком вільного використання – див. нижче).

«Мост в Аржантее». Клод Моне, 1874. Музей Орсе, Париж, Франция
“Міст в Аржантеї”. Клод Моне, 1874. Музей Орсе, Париж, Франція
Анна Прохорова, вольная копия картины Клода Моне «Мост в Аржантее» (1874)
Ганна Прохорова, вільна копія картини Клода Моне “Міст в Аржантеї” (1874)

Відтворенням також буде вважатися публікація картини у друкованих виданнях (журналах, газетах, книгах), на сайтах у мережі Інтернет, у рекламних матеріалах (на постерах, листівках, плакатах, брошурах) тощо.

Однак слід пам’ятати, що право використання зображення картини в рекламних та інших комерційних цілях належить самому художнику навіть після продажу такого твору, а не власнику картини. Незаконне відтворення без дозволу художника вважається порушенням виняткового права художника.

  • Автор може дозволити використання свого твору шляхом створення репродукції. (Авторські права)

Репрографічне відтворення (репродукція) – факсимільне відтворення в будь-якому розмірі (у тому числі, збільшеному або зменшеному) оригіналу письмового або іншого графічного твору або його екземпляра шляхом фотокопіювання або іншими подібними способами, крім запису в електронному (у тому числі цифровому), оптичному чи іншому формі, яку зчитує комп’ютер (ст. 1 Закону).

Іншими словами, репродукція – це відтворення зображення за допомогою технічних засобів, механічне створення копії за відсутності так званої творчої складової. Отже, самостійним об’єктом авторського права репродукція не є.

Найчастіше репродукцію картини можна придбати у компаній, що займаються оформленням та дизайном. Останні, використовуючи спеціальні технології та обладнання, друкують репродукції картин на полотні, створюючи при цьому дуже якісну фотографію оригіналу і покриваючи спеціальним текстурним гелем (лаком).

Крім того, серед покупців популярна і репродукція картини, поверх якої митець наносить шар масляних фарб, тим самим створюючи повну імітацію цього листа олією.

Однак, будь-яке виробництво репродукції можливе лише з дозволу автора чи іншого правовласника, який має права на відтворення художнього твору. Винятками цього правила можуть бути лише випадки так званого вільного використання, чітко передбачені чинним законодавством.

      3) Закон визначає публічний показ як будь-яку демонстрацію оригіналу або копії твору за згодою автора (іншої особи, яка володіє авторськими правами), безпосередньо або за допомогою технічних засобів, у місці, де є коло осіб , які не належать до кола сім’ї або близьких знайомих сім’ї особи, яка здійснює показ, незалежно від того, присутні такі особи в одному місці в той самий час або в різних місцях та в різний час.

У ряді країн законодавство передбачає, що особа, яка купила твір образотворчого мистецтва, набуває права його публічно виставляти. Однак у нашому законодавстві такої норми немає. Тому картинна галерея, музей, які придбали у художника картину, в якій знайшла своє втілення творча ідея художника, з погляду формального дотримання чинного законодавства про авторське право мають отримати автора дозвіл на публічний показ, експонування твору образотворчого мистецтва. У той же час, продавши картину, автор зберігає за собою й інші авторські правомочності, включаючи і право на відтворення твору, отримання майнових вигод з нього і т. д. І навпаки, автор може передати лише право відтворення, показу, демонстрування на виставці , що створює права власності на твір.

  • Так само трансляція зображення картини по телебаченню, кабелю повинні здійснюватися за згодою художника. Це не стало винятком навіть такої відомої людини, як американський режисер Джеймс Кемерон (James Cameron). Товариство захисту прав художників (Artists Rights Society або простоо ARS) після виходу в 2012 році на екрани фільму «Титанік 3D» надіслало Кемерону листа з вимогою виплатити компенсацію за використання зображення картини «Авіньйонські дівчата», Пабло Пікассо (1907). Слід нагадати, що в «Титаніку» головна героїня Роуз виймає картину (дещо змінену та відмінну від оригіналу) зі свого багажу на борту лайнера. Оскільки режисер не отримав згоди на появу роботи в кадрі від Фонду спадщини художника, якому належать майнові авторські права на твори Пікассо, ARS вважає, що режисер зобов’язаний виплатити компенсацію.
Пикассо
Пікассо (фото та інформація з сайту)

Американське товариство захисту прав художників контролює дотримання прав на інтелектуальну власність понад 50 тисяч художників (спадкоємців) по всьому світу. Довгий список художників, представлених ARS, включає такі імена, як Пабло Пікассо, Анрі Матіс, Жорж Шлюб, Марк Шагал, Василь Кандинський, Рене Магрітт, Хуан Міро, Едвард Мунк, Енді Уорхол, Марк Ротко, Джексон Поллок, Дієго Рівера, Фріда Кало і багато інших.

Сам оригінал «Авіньйонських дівчат» зберігається у Нью-Йоркському Музеї сучасного мистецтва (MoMA).

«Авиньонские девицы». Пабло Пикассо, 1907 г.фото ©Анна Прохорова, 2013, музей МоМА, Нью-Йорк- Авторские права
«Авіньйонські дівчата». Пабло Пікассо, 1907 р. Фото ©Ганна Прохорова, 2013, музей МоМА, Нью-Йорк

   4) Переробкою, адаптацією, іншою подібною зміною твору образотворчого мистецтва буде вважатися, наприклад, публікація частини картини або зміна її унікального персонажа та створення нових творів з його використанням. Автором таких нових творів буде вважатися художник, який створив похідний витвір. При цьому автор останнього повинен отримати автора оригінального твору образотворчого мистецтва (правовласника) дозвіл на створення похідного твору. 

Одним із відомих прикладів переробки є стилізований під вуличний живопис портрет «HOPE» (з англ. «Надія»), виконаний художником Шепардом Фейрі (Shepard Fairey) для передвиборчої кампанії претендента на посаду 44-го Президента США Барака Обами. Цей постер став причиною судових розглядів між Фейрі та інформагентством The Associated Press, яке вважало, що при роботі над портретом використовувався знімок, зроблений на замовлення агентства в 2006 році фотографом Менні Гарсіа (Mannie Garcia). Незважаючи на те, що сам автор фотографії не заперечував такої переробки, майнові авторські права на знімок належали агентству, яке не давало дозволу на переробку фотографії. Судова справа завершилася врегулюванням претензій поза судом, умови угоди якого не розголошуються

Портрет «HOPE» став головним символом передвиборчої кампанії Президента США, і, як багато хто стверджує, найвідомішим політичним постером сучасності, який у поп-культурі став в один ряд із творами Енді Уорхола. 

   5) включення творів як складових частин у збірники, енциклопедії

До збірників закон відносить енциклопедії, словники, антології і т. п. Автори творів, включених до складового твір, вправі використовувати свої твори незалежно від складового твору, якщо інше не передбачено авторським договором. Виняткове ж право на використання таких складових творів, як енциклопедії, енциклопедичні словники, періодичні та збірники наукових праць, газет, журналів та інших періодичних видань, що їх продовжують, належить їх видавцям. Видавець, зокрема, має право за будь-якого використання таких видань вказувати своє найменування або вимагати такої вказівки. 

  • На особливу увагу заслуговуєправо слідування, яке є специфічним авторським правом, що поширюється на авторів творів образотворчого мистецтва (ст. 448 Цивільного кодексу України, ст. 27 Закону). 

Право прямування означає буквально таке: автор твору образотворчого мистецтва у разі офіційно зареєстрованого перепродажу (повторного продажу твору, що слідує за його першим продажем автором) власником картини через аукціон, галерею образотворчого мистецтва, художній салон, магазин та ін. має право на отримання п’яти відсотків від ціни кожного наступного продажу. Виплата винагороди у разі здійснюється автору зазначеними аукціонами, галереями, салонами, магазинами тощо. Це право також поширюється на спадкоємців автора протягом 70 років після смерті автора.

Таким чином, право слідування має майновий характер, але тісно пов’язане з особистістю автора, оскільки є в цілому невідчужуваним, але переходить до спадкоємців автора на термін дії виняткового права на твір.

Станом на сьогодні випадки, коли українські художники скористалися б правом слідування, автору цієї статті невідомі.

  • Авторське право на твір образотворчого мистецтва та право власності на матеріальний об’єкт (власне картину, скульптуру та ін.), у якому твір втілено (виражено), не залежать один від одного (ст. 419 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 12 Закону ). Відчуження матеріального об’єкта, у якому виражено твір, значить відчуження авторських прав на твір і навпаки. Наприклад, набуваючи картину, покупець отримує право власності лише з картину як матеріальний об’єкт, але з набуває у своїй авторські права на твір образотворчого мистецтва, втілене у картині. Тобто, покупець не буде вважатися, визнаватись автором такого твору, не може в комерційних цілях без дозволу автора копіювати, відтворювати будь-яким способом та у будь-якій формі твір та інше. Так само як і художник під час продажу картини не втрачає право надалі використовувати твір та дозволяти будь-яке використання твору іншим особам.

 

  • Термін дії та охорони авторських прав художника  (Авторські права)

Авторське право на твір образотворчого мистецтва виникає внаслідок факту його створення та починає діяти з дня створення твору.

Особисті немайнові права автора (право авторства, право автора на ім’я, право недоторканності твору) охороняються безстроково.

Виключні майнові авторські права художника та/або інших осіб, які придбали такі права відповідно до закону або договору, діють протягом усього життя автора та 70 років після його смерті (ч. 2 ст. 28 Закону).

У той самий час, у випадках цей термін обчислюється інакше. Так, виключне право на твір, оприлюднений анонімно або під псевдонімом, спливає через сімдесят років після того, як твір оприлюднили (ч. 3 ст. 28 Закону). Авторське право на твір, створене у співавторстві, діє протягом усього життя співавторів та сімдесят років після смерті останнього із співавторів (ч. 4 ст. 28 Закону) та інші.

Після закінчення терміну дії виключного авторського права як оприлюднений, так і неоприлюднений твір перетворюється на суспільне надбання (ч. 1 ст. 30 Закону). Це означає, що такий твір може вільно без виплати авторської винагороди використовуватись будь-якою особою за умови дотримання особистих немайнових прав автора. При цьому авторство, ім’я автора та недоторканність твору, як і раніше, підлягають охороні (ч. 2 ст. 30 Закону).

Крім того, в авторському праві існує поняття вільного використання творів науки, літератури та мистецтва.

Вільне використання творів здійснюється без згоди автора або іншого правовласника та без виплати йому винагороди (ст. 444 Цивільного кодексу України, ст. 21 Закону), але з обов’язковою вказівкою імені автора, твір якого використовується, та джерела запозичення. ( Авторські права )

  • Щодо творів образотворчого мистецтва випадками вільного використання можуть бути:
  1. використання творів образотворчого мистецтва як ілюстрації у виданнях навчального характеру (п. 2 ч. 1 ст. 21 Закону). Як приклад можна навести те, що ряд робіт сучасних художників поміщені в підручнику для 5 класу співавторства Желєзняк С.М., Ламонова О.В. «Образотворче мистецтво». – К.: «Генеза», 2013. ;
  2. відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами фотографії або кінематографії, публічне повідомлення або інше публічне повідомлення творів, побачених або почутих під час таких подій, в обсязі, виправданому інформаційною метою (п. 4 ч. 1 ст. 21 Закону). Наприклад, репортаж із персональної виставки художника Нікаса Сафронова «Вибране», що проходила у виставковому залі Музею історії Києва;
  3. відтворення у каталогах творів, виставлених на доступних публіці виставках, аукціонах, ярмарках або колекціях для висвітлення зазначених заходів, без використання цих каталогів у комерційних цілях (п. 5 ч. 1 ст. 21 Закону) та ін.

Коло випадків вільного використання творів, яке міститься у відповідній статті ст. 21 Закону є вичерпним.

Крім того, допускається вільне відтворення творів в особистих цілях, згідно з яким без дозволу автора та без виплати авторської винагороди дозволяється відтворювати виключно в особистих цілях або для кола сім’ї попередньо правомірно оприлюднені твори (за винятком випадків, встановлених законом).

Сподіваюся, що ця стаття, орієнтована, перш за все, на недосвідчених у юриспруденції людей творчої професії буде корисною художникам, зверне їхню увагу на свої права та допоможе якоюсь мірою уникнути чи мінімізувати можливі проблеми у разі порушень авторських прав

 

* Оскільки автор цієї статті має особливу слабкість і любов до живопису як одного з видів образотворчого мистецтва, у цій статті термін «художній твір» вживається синонімічно з терміном «твір образотворчого мистецтва», так само як і «художник» використовується рівнозначно терміну «автор твору образотворчого мистецтва »

 

З повагою до Вашої творчості,

Анна Прохорова, адвокат

замовити картину, портрет по фотографії

7 комментарів до “Авторські права”

  1. Ефросинья сказав:

    Очень полезная информация, спасибо!

  2. Владимир сказав:

    Здравствуйте, подскажите, пожалуйста, если я, например, напишу портрет с натуры, или набросок с натуры то мне нужно перед рисованием обязательно спросить разрешения у натуры? И если я захочу потом продать портрет, то тоже нужно будет письменное разрешение натуры?

    1. Добрый день! Все юридические вопросы, не освещенные в Статье Вы сможете решить в частном порядке с нашим юридическим партнером. Стоимость 1 часа консультации – 50 евро. Если для Вас это приемлемо, пожалуйста, оставьте здесь свой тел. (viber) – они с Вами свяжутся и ответят на все вопросы. Удачи !

  3. Анна Прохорова сказав:

    Здравствуйте Иосиф! Насколько я понимаю, речь идет о ваших идеях, которые могут воплощаться в той или иной работе с незначительными (либо же существенными) изменениями. В таком случае, условие об «эксклюзивности» произведения – это не столько вопрос авторско-правовой охраны, как вопрос договорных взаимоотношений. Предположим, на этапе заказа произведения заказчик изложил существенное условие о том, что создаваемая автором работа не должна быть воспроизведением, переработкой и пр. предыдущих работ этого же автора. Соответственно, если Вы, как исполнитель (автор), принимаете такой заказ, то обязаны это условие соблюдать. Если же это условие не было озвучено заказчиком на этапе договоренностей, и автором была создана скульптура «по мотивам» иных его работ, заказчик не должен отказывать автору в приеме результатов работы и оплаты, поскольку условиями заказа такая особенность не была предусмотрена. Конечно же, каждая такая ситуация имеет свои особенности. Более того, вопреки требованиям украинского законодательства на практике часто такие договоренности не оформлены письменно, что создает трудности для отстаивания своих интересов обеим сторонам. Если же, возвращаясь к авторскому праву, вместе со скульптурой автор передал заказчику свои имущественные права на произведение, среди которых право на его воспроизведение, в таком случае он лишается права делать «копии» таких скульптур без разрешения заказчика-правообладателя имущественных авторских прав. Случаев в таких делах достаточно много. Последнее, что припоминаю – это обручальное кольцо, созданное мастером по заказу. К сожалению, отсутствие условия об «эксклюзивности» заказчица осознала только после того, как увидела «свое» кольцо в витрине мастерской. Кроме того, автор не передавал свои имущественные права на дизайн кольца, потому мог беспрепятственно воссоздавать такие копии в любых количествах. Надеюсь, мой ответ будет Вам полезен

    1. Добрый день, Анна! Большое спасибо за то, что уделили мне время и дали подробный и исчерпывающий ответ.
      С уважением и добрыми пожеланиями, Иосиф

  4. Спасибо за статью, Анна! Если возможно, разъясните, существуют ли правовые нормы, когда заказчик требует эксклюзивности проданного ему произведения, т. е. просит не повторять более данную идею для других заказчиков. Либо здесь только правила этики и договорённости. Извините за непрофессиональное изложение проблемы. Какие случаи Вам известны на практике, когда возникает подобная ситуация.
    С уважением, Иосиф Эпштейн, скульптор по бивню мамонта

    1. Добрый день,Иосиф ! Благодарим Вас за комментарий! В ближайшее время Анна Вам ответит.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.