Церкви Парижа

Церкви Парижа – фоторепортаж Олега М. Караваєва

Капела Сент-Шапель | Церква Сен-Сюльпіс |

Церква Сент-Етьєн-дю-Мон | Церква Сен-Северін

Капела Сент-Шапель

• Шарм та чарівність Парижа в його виняткових пам’ятках та унікальному сусідстві гламурно-розважальних закладів з урочистими святинями. Каплиця Сент-Шапель (Sainte Chapelle), це не просто каплиця, побудована в готичному стилі – це релікварій, що має сакральне значення для віруючих. Багато століть як зіницю ока він зберігав найголовніші артефакти релігії – терновий вінець Ісуса Христа, Спис Лонгіна, частина Хреста Господнього та ін.

Вона була побудована у 1243-1248 рр. у внутрішньому дворі королівського замку на острові Сіті за велінням французького короля Людовіка IX Святого, який отримав своє прізвисько за побожність і трепетне ставлення до християнських цінностей.

• Король двічі робив хрестові походи, а в 1239 р. викупив у Латинського імператора Балдуїна II за величезну для свого часу суму в 135 000 лівр християнські реліквії Страстей Господніх. Для порівняння, будівництво самої капели обійшлося «всього» 40 000 лівр.

Саме для зберігання настільки дорогих у всіх відношеннях реліквій Людовік IX вирішив звести капелу, яка вийшла настільки багатою та красивою, що в ній було гідно молитися і самому королю.

• Крім того, Сент-Шапель – справжнє диво архітектури. Маючи зовсім невеликі розміри, капела має магнетизм, зачаровує, створює враження легкості, легкості і простору. Чарівну атмосферу породжують величезні кольорові вітражі, що оточують з усіх боків, і розповідають біблійну історію Старого та Нового Завітів.

Церква Сен-Сюльпіс

• Білокам’яна класична церква Сен-Сюльпіс нехай і не належить до найбільш відвідуваних паризьких храмів, але безумовно заслуговує на увагу шанувальників літератури, науки, музики та живопису. По-перше, саме тут вінчався Віктор Гюго та проходила частина дії роману «Код да Вінчі». По-друге, за меридіаном, що проходить точно через церковну залу, колись відміряли координати вчені та географи 19 століття. По-третє, тут регулярно влаштовуються концерти третьому за величиною органі Франції. І нарешті, по-четверте, церква Сен-Сюльпіс може похвалитися фресками Ежена Делакруа та чудовою колекцією вітражів.

Церква Сент-Етьєн-дю-Мон

• Церква Сент-Етьєн-дю-Мон красується на місці абатства, де колись молилася Женев’єва, свята покровителька Парижа. Фасад церкви пізнаваний з першого погляду: мікс класицизму, ренесансу, бароко та готики виглядає дуже вражаюче.

Головною реліквією церкви Сент-Етьєн-дю-Мон вважається гробниця, в якій зберігається рака з мощами, що збереглися після Французької революції, покровительки Парижа Святої Женев’єви. Історія розповідає про те, що саме вона у далекому 451 році захистила місто від навали гунів та їхнього жорстокого ватажка Аттили.

• Всередині галереї, що оточує хори, розташовані гробниці шанованих жителів Парижа – Блеза Паскаля(французький математик, механік, фізик, літератор, філософ) та Жана Расіна(французький драматург), а в капличці, ліворуч від входу, встановлені їхні бюсти.

Церква Сен-Северін

• Католицька церква Святого Северина в 5 окрузі Парижа розташована в районі Латинського кварталу. Найдавніші частини датуються XIII століттям, переважно представляє пам’ятник полум’яної готики другої половини XV століття. Містить вітражі XV-XX століть, історичний орган і найстаріший дзвін Парижа.

Будівля церкви відрізняється нестандартними пропорціями: оскільки тут одразу п’ять нефів, вона завширшки більша, ніж у довжину. Але помітно це лише з вулиці. У нефі церкви встановлено старовинний орган, прикрашений чудовим різьбленням по дереву майстра Фішона. У вікнах – надзвичайно яскраві вітражі, і середньовічні, і ХХ століття.

• Особливістю готичної будівлі є горгулії на його фасаді – вони, щоправда, трохи молодші за своїх сестер на Нотр-Дам-де-Парі. До церкви прилягає пишний сад, де раніше розташовувався цвинтар. Досі серед зелені можна розглянути стародавні гранітні плити та надгробки.